30% зерна під час зберігання знищується шкідниками. Як цього уникнути — радять експерти

Після того, як ви виростити й зібрали врожай, не менш важливо його правильно зберегти.

Під час зберігання до 30% зібраного зерна знищують шкідники запасу. Фураж значно погіршує свою якість. Схожість зерна знижується, а інколи і повністю втрачається. Як цього уникнути — розповідає Андрій Гончаров, керівник компанії «Біохімтех Україна».

Шкідники запасів

В Україні зареєстровано більш ніж 100 видів шкідників запасів. Найпоширеніші з них: комірний (Sitophilus (Calandra) granarius L.) і рисовий (Sitophilus (Сalandra) oryzae L.) довгоносики, малий борошняний (Tribolium confusum Duv.) і булавовусий (Tribolium castaneum Hrbst) хрущаки, суринамський (Oryzaephilus surinamensis L.) та коротковусий рудий (Laemophloeus ferrugineus Steph.).

Також — борошноїди, зерновий шашіль (Rhizopertha dominica F.), гороховий зерноїд (Bruchus pisorum L.), південна комірна (Plodia interpunctella Hb.) та млинова (Ephestia kchniella Zell.) вогнівки, зернова міль (Sitotroga cerealella Oliv.), борошняний кліщ (Acarussiro L.), звичайний волохатий кліщ (Glycyphagus destructor Ouds.) та інші.

На допомогу аграріям у виявленні шкідників запасу приходять феромонні пастки та харчові принади.

Феромоніторинг

Для прогнозування масової появи шкідників необхідно аналізувати їх кількість у феромонних пастках. Феромоніторинг дає змогу виявити найбільшу активність, видовий склад шкідника і забезпечити його відлов.

Наприклад, знаючи біологію метеликів, яких більше всього на верхівці зернового насипу, потрібно розставити в цьому місці феромонні пастки, що дасть не тільки моніторінг видового складу, а й допоможе знищити значну кількість особин.

Знаючи умови зберігання зерна та інших продуктів та використавши дані пасток, можливо точно визначити, як і коли вести боротьбу зі шкідниками.

Види пасток

Існує багато типів пасток, використання яких дає різні результати відносно шкідників в одному й тому ж зерносховищі.

Абсолютно всі використовувані у приміщенні пастки мають бути прикріплені мотузкою або іншим матеріалом до маркерних бляшанок або елементів зерносховища, щоб їх можна було легко знайти і згодом видалити.

При цьому потрібно зберігати план або схему розташування пасток у зерні, для полегшення реєстрації результатів.

Відлов летючих комах у насипних зерносховищах

Пастки у насипних зерносховищах для летючих комах можна використовувати безпосередньо на поверхні зерна або підвішувати на висоті від 100 см до 300 см над зерном.

Обираючи місце для пастки в насипному зерносховищі, треба враховувати моделі розміщення пасток та необхідність вилучати пастки через певний інтервал.

Уловлювання повзучих та летючих комах на складах з мішками

Пастки для повзучих шкідників встановлюють в затемнених і малодоступних зонах складу, де активність шкідника буде вища, а також біля мішків та піддонів. Аби відловити летючих комах, зазвичай пастки встановлюють на відкритих ділянках — над мішками чи біля них, на стінках складу.

Пастку типу «Дельта» підвішують, або виставляють безпосередньо на поверхню зерна. Усередину вкладають феромонну капсулу, яку треба міняти кожні 4-6 тижнів. Клейовий вкладиш необхідно змінювати по мірі забруднення. Невикористані приманки треба зберігати за низької температури, доки вони не будуть потрібні.

Ідентифікація шкідника

Точна ідентифікація шкідників, які потрапили до пастки, дуже важлива для оцінювання кількості та визначення можливих методів боротьби з ними.

Кількість шкідників у пастках залежить від їх видів та ситуації. Зернові, призначені для споживання людиною, зазвичай зберігають з дотримуванням вищих стандартів, ніж кормові зернові для тварин.

У деяких випадках може бути встановлено порогову кількість шкідників, перевищення якої вказує на потребу вживання відповідних заходів щодо боротьби з комахами, наприклад фумігації. Відмінності у величині таких порогів відображають кількість шкідників, а також жорсткість стандартів якості, які застосовують до зерна.

Оскільки правильно обрані пастки будуть надійнішими для виявлення комах та кліщів, ніж звичайні комерційні та методи відбирання проб зерна (не призначені для виявляння безхребетних), то дуже важливо, щоб продавець і покупець узгодили метод виявляння, використовуваний для впровадження порогу дій.

Типи пасток та графіки обслуговування, пов’язані з кожним типом пасток, можуть бути застандартизованими. Хоча застосування пасток дає лише відносні дані щодо кількості безхребетних, вони дають змогу отримати уявлення про тенденції — наприклад, збільшується чи зменшується популяція шкідників — на основі якого можна ініціювати чи модифікувати стратегію контролю.

У цьому стандарті не подано кількості різних рівнів безхребетних, виявлених у пастках у зерносховищах. У деяких випадках можна застосовувати національні стандарти придатності, у інших — цей аспект може бути охоплено торговельними правилами.

Знання про видовий склад та чисельність шкідників, динаміку та умови зберігання уможливлює планування дій для захисту запасів.

В публікації використані дані національного стандарту «ЗЕРНО ХЛІБНИХ ЗЛАКІВ ТА БОБОВІ НА ЗБЕРІГАННІ У ЗЕРНОСХОВИЩАХ НАСТАНОВА ЩОДО ВИЗНАЧАННЯ ЗАРАЖЕНОСТІ ЗЕРНА ЖИВИМИ БЕЗХРЕБЕТНИМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПАСТОК».