Чому 2018 рік виявився для українського меду не медовим

355

Експорт меду з України за неповний 2018 рік (січень-листопад) склав 41,7 тис. т. Рік тому зовнішні поставки сягнули рекордних 67,8 тис. т, у 2016-му – 57 тис. т.

Стратегічним прорахунком трейдерів у 2018 р. стало значне заниження закупівельної ціни. Тоді як пасічники розраховували отримувати 50 грн/кг, влітку їм пропонували 28, пише business.ua.

Виробники виявилися неготовими сприйняти таку ціну навіть в якості стартової. Притримати мед вирішили навіть пасічники, які зазвичай здавали його “з-під медогонки”. З того часу градус протистояння експортерів та пасічників лише зростав.

Експортери скаржилися на зниження цін на зовнішніх ринках. “На початку сезону-2018, тобто у липні-серпні, у Європі та США сформувались великі перехідні залишки, що призвело до падіння попиту на український мед, — запевняв Вадим Паньковський, директор UAHEP. — Відповідно, покупці української продукції почали пропонувати значно нижчу ціну на мед, аніж це було раніше. Якщо на початку 2018 р. експортна ціна складала близько €2 за 1 кг, то у липні-серпні — вже €1,4”.

На тлі бойкоту пасічників у серпні закупівельна ціна потроху зростала разом з валютним курсом, навіть трохи швидше. В осінь ринок увійшов із ціною у 30-35 грн/кг. Прорив стався у перших числах вересня, коли деякі заготівельники стрімко підвищили ціну до 40 грн/кг. За чутками, не витримали нерви в одного з великих експортерів, який почав закуповувати під додаткову безмитну квоту для ЄС, що діє з 1 жовтня.

Почалося чергове цінове ралі, не таке масштабне, як минулого року, але з тим же результатом. Пасічники домоглися зростання вартості продукту до рівня, за яким експортери знову “на нулях”. Але навіть ціна у 40 грн/кг не призвела до масової здачі меду.

В результаті частину експортних контрактів так і не вдалося закрити.

При цьому що цікаво, український мед і так чи не найдешевший у світі. В цьому плані наша держава обійшла лише В’єтнам. Дорожче продають свій мед навіть Китай та Індія.

Експерти зазначають, що причиною тому є експорт сировини, а не готової пакованої продукції. Проте окремі учасники ринку запевняють , що пробитися на експорт зі значними обсягами фасованої продукції нереально. По-перше, тамтешні гравці не пустять, по-друге, бренда “Український мед” немає, по-третє, наш основний мед — соняшниковий — за своїми якостями не дуже підходить для брендингу. Один з головних його недоліків — швидка кристалізація, навіть після пастеризації.