Серед $13 млрд прямих збитків, яких зазнав український бізнес внаслідок російської агресії, $6,6 млрд — прямі втрати АПК. Це дані проєкту «росія заплатить» Київської школи економіки. Від початку війни тільки сільгосптехніки пошкоджено, зруйновано або вкрадено 84,2 тис. одиниць на суму $2,9 млрд, а це 11% загального парку.
Станом на кінець січня 2023 року непрямі збитки у сільському господарстві оцінюють у $23,3 млрд. Наприклад, різного ступеня пошкоджень зазнали 77 елеваторів, ще 165 перебувають на тимчасово окупованих територіях. Але, крім прямої шкоди у вигляді руйнувань, це зменшило ємність зберігання на 9,4 млн т, або на 17% від довоєнного показника. Майже на 27% у порівнянні з минулим маркетинговим роком (2021/2022) зменшилися посівні площі. Тобто економічні наслідки від окупації, мінування, обстрілів український АПК буде відчувати ще роками. Але є й нагальні виклики.
Виклик перший — реалізація
2022 року перехідні залишки сільгосппродукції зросли у 4,8 раза. Внаслідок зупинення експорту через морську блокаду (навіть з урахуванням розпочатого влітку відвантаження у межах «зернового коридору») аграрії потрапили у своєрідні лещата.
Реалізація впала, ціни на внутрішньому ринку не зросли, а за деякими видами продукції впали у порівнянні з 2021-м.
При цьому добрива, засоби захисту рослин та посівний матеріал, навпаки, подорожчали. Розрив, що утворився, треба фінансувати шляхом кредитів, грантів або економії та накопичень минулих років.
«У перші місяці після вторгнення росіян ми навіть не могли знайти покупців з легальною оплатою через банківські рахунки. Нам пропонували тільки «чорний нал». Але ж ми маємо сплатити податки, зарплату, закуповувати матеріали на посівну», — розповідає Анатолій Гасюк, власник ТОВ «Гарант Агро» з Миколаївської області.
За його словами, зараз машини з агропродукцією стоять у чергах на елеватори у Рені, Ізмаїлі, Одесі по декілька діб. При цьому у порівнянні із колегами ситуація у «Гарант Агро» ще непогана: підприємство використовує власний транспорт. «Якби так простоював орендований, витрати були б значно вищими», — пояснює Гасюк.
У його підприємства досить великі обсяги реалізації, тому компанія спробувала організувати експорт власними силами — напряму в Румунію.
«Оформили необхідні ліцензії, дозволи. Але попри очікування процес іще більше затягнувся — до 15 діб в один бік. Від ідеї власного експорту довелося відмовитися», — розповідає аграрій.
До того ж ціни на соняшник (12-16 тис. грн за тонну) у цьому сезоні майже удвічі нижче торішніх. А з урахуванням зміни курсу долара — знизилися майже утричі. За словами Гасюка, якщо така тенденція триватиме, компанія буде скорочувати посівні площі.
«Все лягає на плечі агровиробників. Можливо, варто застосувати державне регулювання. Також допомогли б цільові дотації, наприклад, на придбання пально-мастильних матеріалів», — каже підприємець.
Виклик другий — проблеми із фінансуванням
Тут знову «лещата»: ціни знизилися, собівартість зросла.
По-перше, збільшилися витрати на зберігання перехідних залишків. Вони, нагадаємо, збільшилися майже у п’ять разів і мають дочекатися реалізації. Для елеваторів це непросто та дорого для виробників, особливо в умовах перебоїв з постачанням електроенергії. А вартість зберігання з використанням генераторів майже вдвічі вища.
Як наслідок, аграрії активно використовують альтернативні варіанти зберігання продукції — у модульних конструкціях або полімерних рукавах, попит на які збільшився на 30-50%.
Крім того, подовжується тренд переходу на альтернативні види пального.
По-друге, майже удвічі подорожчали пально-мастильні матеріали, добрива та засоби захисту рослин (ЗЗР). Тож багато агротоваровиробників спробували зекономити на цих потребах — зменшили обсяги внесених добрив, перейшли на дешеві аналоги.
Рівень задоволення потреб посівної-2022
Джерело: довідник «Агробізнес України під час війни»
Площі під всі зернові мають тенденцію до зниження. Обережним є також прогноз врожайності пшениці, кукурудзи та ячменю — приблизно -15% до торішньої. На цьому тлі прогноз НБУ щодо врожаю зернових на 2023 рік у 46 млн т, що на 15% нижче, ніж у 2021/2022 МР, виглядає навіть оптимістичним.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
