Після блокування росією «зернового коридору» постає питання щодо альтернативних шляхів вивезення українських товарів, насамперед агропродукції. Одним з порятунків для бізнесу є русло річки Дунай. Як держава і український бізнес розвивають даний напрям – розповідає The Page.
Як держава розвиває дунайський коридор
В Україні перевезеннями по річці Дунай наразі займається один монополіст – ДП «Українське дунайське пароплавство». Його річковий флот складається з 75 самохідних суден і 245 одиниць несамохідного флоту. Також до складу пароплавства входить 7 морських суден тоннажем від 3300 до 4050 тонн. Крім того Дунайське пароплавство користується 125 одиницями несамохідного флоту спільних іноземних підприємств.
«Українське дунайське пароплавство» — це не тільки про флот. Підприємство має у власності ВГСП «Ізмаїльська база технічного обслуговування флоту», яке займається ремонтом плавзасобів та ГВСП «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод», який ще будує нові судна.
Крім пароплавства державі належить три порти на березі Дунаю – Ізмаїлський, Рені та Усть-Дунайський.
Починаючи з лютого 2022 року, Дунайське пароплавство переживає власний розквіт. Це пов’язано з блокуванням чорноморських портів, що зробило Дунай чи не єдиною водною артерією, якою можна безпечно й майже безперешкодно перевозити товари до європейських країн.
Це позначається на збільшенні завантаженості портів. За 6 місяців 2023 року дунайські порти, що розташовані на українському березі, перевантажили понад 14 млн тонн вантажів. Це їхній абсолютний рекорд за всі роки незалежності. У березні 2023 року порти Дунаю прийняли 2,8 млн тонн вантажів.
Цього року Україна хоче розпочати днопоглиблення гирла Дунаю «Бистре» до 7,2 м. Днопоглиблення гирла «Бистре» до 6,5 м дало стрімкий розвиток дунайським портам і значно вплинуло на вантажопотік.
«Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод» хоче будувати більші судна, завдовжки до 120 м і доковою вагою до 2 тис. тонн. Для цього Кілійський завод планує провести реконструкцію сліпа. (пристрій у вигляді похилої площини зі спеціальним пристроєм для спускання на воду суден і підводних човнів та витягування їх на берег).
Для цього держава робить значні інвестиції у розвиток дунайського коридору. Наприклад, Адміністрація морських портів активно займається реконструкцією порту Рені.
«З метою досягнення та підтримки проєктних глибин АМПУ на сьогодні виконала днопоглиблення загальним об’ємом 181 000 м³ ґрунту, що дозволило морським та річковим суднам швартуватись до причалів на Дунаї. Крім того, у другому півріччі 2023 року планується виконати експлуатаційне днопоглиблення ще в об’ємі до 137 000 м³.Усі роботи виконувались за власні кошти ДП «АМПУ», а це, крім днопоглиблення, — ремонт залізничних колій та стрілочних переводів на трьох причалах, ремонти двох причалів, а також автодороги довжиною 1053 м, будівлі управління порту та низки інших службових та виробничих приміщень, розповів в інтерв’ю ЦТС керівник Адміністрації морських портів України Юрій Литвин.
У пріоритеті розвиток дунайського судноплавства й у європейських країн. Єврокомісія, Дунайська комісія в співробітництві з адміністрацією Нижнього Дунаю, Міністерством транспорту Румунії планують збільшити пропускну спроможність Сулінського каналу.
І це приносить результат. За планами держави, тільки порт Рені до кінця 2023 року перевантажить 8 млн тонн вантажів.
Як бізнес вкладається у дунайські порти
Цікаві дунайські порти й приватним інвесторам. 17 січня 2023 року Фонд держмайна України продав морський порт «Усть-Дунайськ» за 201 млн грн. Однак держава досі не може передати порт власнику.
Одна з найбільших українських агрокомпаній Kernel наразі будує термінал для наливних та зернових вантажів.
«Рішення придбати термінал у порту Рені продиктоване часом й водночас цілком обґрунтоване. Коли на кордонах почали утворюватися масштабні черги з вагонів і вантажівок, рух транспорту європейськими логістичними шляхами ще більш ускладнився. Витрати на перевезення дуже швидко зростали, а нам потрібно було забезпечувати стале виробництво та відвантаження олії й шроту з заводів. Приєднали новий актив. З мінусів — термінал не покриває всі наші експортні потреби. Але ми віримо у великий потенціал річкових перевезень і хочемо розширити свою присутність у Дунайському регіоні» – розповів в інтерв’ю ЦТС директор з логістики Kernel Микола Мірошниченко
Інші компанії, наприклад «Нібулон», вже активно користуються новим коридором. 1 червня 2023 року філія «Бессарабська», що належить «Нібулону», за півтора року існування завантажила 1 млн т. зерна. Середня пропускна здатність терміналу наразі 190 тис. т зерна на місяць, але компанія планує його збільшити до 300 тис. т.
«Зростання експорту стає можливим завдяки планомірним інвестиціям, які повинні сягнути до $50 млн та спрямовані як на формування вагомих потужностей зберігання філії, так і переробку зернових на борошно для подальшого експорту продукції з доданою вартістю. Це дуже важливо для дунайського регіону, де відсутні ємності для зберігання й накопичення, що суттєво погіршує вивантаження. Після реалізації інвестиційного проєкту філія зможе відвантажувати до 60 вагонів збіжжя на добу» — йдеться у заяві прес-служби «Нібулона».
За словами директора з торгівлі «Нібулону» Володимира Славінського, компанія експортує Дунаєм до 70% зерна, решту 30% експортували зерновим коридором. Збільшити обсяги транспортування заважає, зокрема, заблокований у Миколаєві річковий флот компанії.
«Флот перебуває у порту Миколаєва, там заблоковано 60 суден, ще 8 в інших місцях. Наша компанія має логістичний ресурс, має справжній річковий флот, який міг би суттєво покращити ситуацію з перевезенням Дунаєм і створити потужний логістичний маршрут, незалежний від зовнішнього впливу, але ці можливості та ці одиниці флоту заблоковані» — розповів Володимир Славінський.
Термінали будують і менші гравці, наприклад логістична компанія Soul Marine. Його складський термінал буде налічувати 20 тис. т., а завантаження зерна відбувається через державний Ізмаїльський порт
«Велика вода зараз практично заблокована. Подальша робота «зернового коридору» під питанням, як і його ефективність. Останній рік Дунайський регіон розвивається дуже швидко — сюди перейшли всі найбільші агрохолдинги. Ідея в тому, щоб надати дунайському ринку якісний сервіс, який можна порівняти з терміналами в Одесі, Чорноморську, «Південному». Крім того, я маю особливі почуття до Ізмаїла і давно хотів розвивати справу саме тут» — розповів в інтерв’ю Порти України співзасновник логістичної компанії Soul Marine Іван Ніякий.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
