Квітень для українського виробника молока виявився досить непростим. Крім сезонного збільшення пропозиції, із-за карантину з другої половини місяця почалося стрімке зниження споживання молочних продуктів.
Відповідно впав попит і відбувалося різке зниження закупівельної ціни на молоко.
Такими висновками на своєму Facebook поділився Іон Морару, засновник Школи м’ясного скотарства.
Що конкретно почало впливати на зростання собівартості виробленого молока й відповідно на зниження рентабельності, так це подорожчання раціону, говорить експерт.
І виділяє основні причини: всі зернові та олійні в регіоні почали рости в ціні, а це тому, що Казахстан, Румунія та РФ які конкурують з Україною, ввели обмеження на свій експорт.
Тому в цих країнах ціни залишилися стабільними, а от у нас вони зросли і продовжують зростати із-за підвищеного попиту.
Скасування т.з. «соєвих правок» також продовжує «бити» по українському тваринництву підвищенням ціни на деякі компоненти корму (соєва, ріпакова макухи та шроти).
Що чекає молочне скотарство у найближчому майбутньому:
• в Україні все більше і більше буде зростати конкуренція тваринницької галузі з рослинництвом, і тваринництво поки що (нажаль) буде програвати, бо для більшості господарств де є молочне скотарство, «молоко» це більше другорядний заробіток;
• скорочення поголів’я цього року буде неминучим, землі які були задіяні під кормовиробництво засадять соняшником, “вирізати” худобу будуть, але в першу чергу неефективні господарства. З однієї сторони це поганий тренд, з іншої – можливо і накраще на фоні зниження споживчого попиту, бо є основою збереження високої ціни на сировину;
• посуха, яка спіткала Україну в цьому році, трошки змінить структуру посівних площ і знову не на користь вартості затрат в молочному скотарстві. Зима була теплою та з рекордно низьким рівнем опадів, а весна взагалі сухою, це призвело до того, що сильно постраждали озимі культури, по деяких регіонах більш ніж 50% ріпаку були змушені пересівати і частіше на полях де був ріпак будуть сіяти соняшник, а от високотехнологічні та ефективні виробники молока в останній час стараються максимально зменшувати, або взагалі відмовлятися від використання соняшникового шроту. А роблять ставку на шрот й макуху ріпаку та сої. Існує і невеликий «плюс» в сухій погоді. Це з одного боку здорожчить корм, з другого боку – знизяться трошки надої, що буде сприяти попиту на молоко, відповідно, як і зниження поголів’я, – стимулювати закупівельні ціни;
“Зараз також скрутні часи і для переробників, особливо для експортерів, бо світові ціни також впали. Але, згідно прогнозів, ситуація має покращитися, треба напевно трошки перечекати та вже в наступні півроку можливе повернення до звичної для нас «норми», – говорить експерт.
І додає – якщо Румунія, Казахстан та РФ (основні експортери зернофуражу та олійних в регіоні) знімуть обмеження на експорт зі своїх країн, то можливе і здешевлення «комбікормової» складової в раціоні худоби.
“Беручи до уваги посуху, складності весни, знижений попит, скорочення поголів’я… всі ці фактори на осінь мають відступити, почне зростати споживання молочних продуктів, і ті, хто не “виріже” худобу, і залишиться в бізнесі, отримає заслужений бонус у вигляді досить достойної закупівельної ціни на молоко та відповідно повернення рентабельності їхнього виробництва”, – вважає Іон Морару.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
