Гра на дефіциті. Або чому торгувати цибулею цікавіше, ніж меблями

136

Заробити швидко і багато. На жаль, це все, на що здатні більшість гравців у свіжому бізнесі.

Не пам’ятаю року, щоб не було чогось у дефіциті. Цибуля, картопля, цибуля, капуста, цибуля, яблуко, цибуля. Щоразу, коли спостерігається дефіцит (навіть якщо він штучно створений), з’являється маса оголошень, слухавки фермерів розриваються від дзвінків, а очі світяться, пристрасті загострюються з кожним днем.

В Україні тільки ледачий не хоче заробити на дефіциті. Результатом стають дзвінки типу: «Ми меблі продаємо, але наші клієнти хочуть купити цибулю… запропонуйте нам». Напевно, в меблях немає того драйву і ажіотажу, як у свіжому бізнесі. Або просто нудно. Або просте бажання швидкого заробітку.

Більш заповзятливі купують і тримають в сховищах до останнього. Вже начебто пора відкривати і продавати, адже новий урожай почався, але ні — почекаємо ще трохи, зараз стрельне. І стріляє. В смітник.

А головну роль у всьому цьому відіграють ЗМІ, які можуть з урожаю менше торішнього на 5%, зробити катастрофу.

Питання: як впливає кількість інфопостів з темою про дефіцит на ціну продукції? Відповідь: прямопропорційно.

Питання: хто платить за роздуті панікою ціни на продукти? Відповідь: ми з вами!

Кожен пост з темою «жах-жах» і кожен лайк до нього зміцнюють в голові фермера й трейдерів розуміння, що на цьому можна заробити. На нас з вами.

Приклад правильної реакції: в Англії цього року були дуже погані погодні умови (зливи і повені), при яких багато регіонів повністю втратили урожай. Закупівельники, розуміючи це, почали спокійну політику збільшення поставок з існуючими клієнтами і закупівлю на нових ринках для розподілу ризиків. Упевнений, що ціни по країні не стрибнуть на більш ніж 5-10% (ну може 15%).

У нас будь-хто, навіть інвестбанкір з цінних паперів, в ефірі на радіо може зробити прогноз щодо цибулі чи яблука, або навіть за 10 секунд порахувати маржу ягідників (віднявши 20-25% від ціни на полиці в європейському супермаркеті). Сказати, що все «в шоколаді» і народ проковтне (в більшості).

Немає центру отримання єдиної і достовірної інформації, немає тієї базової інформації про ціни і ринки, якою оперують європейські фермери. Існує тільки довіра до певних ресурсів (особистості, інтернет-портали, журнали або сусіди), до яких прислухаються фермери, і в результаті вони стають (не за своїм бажанням, а вже за звичкою) веденими натовпом, який реагує на кожну нову інформацію.

Вихід один — слухати, аналізувати, перевіряти достовірність і робити висновки перед тим, як приймати рішення.


AgroGuide за матеріалами Facebook-блогу автора

Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше