Крадіжки вуликів в Каліфорнії уже встигли стати прибутковим бізнесом. Знайти їх складно, повернути законним власникам – ще складніше.
Коли в окрузі Фресно знайшли в мигдалевому саду сотню крадених вуликів, поліція з усіх сил намагалася знайти, кому вони належать. “Вулики були повсюду, і ми поняття не мали, чиї вони”, – говорить Тоні Ботті, фахівець з суспільного інформування.
Випадки крадіжок далеко не одиничні, пише Modern Farmer. Щороку для опилення мигдалю Каліфорнія потребує півтора мільйона бджолосімей. Попит дуже високий. За оренду кожного вулика бджолярам платять в середньому $171.
На високий заробіток спокушаються і злочинці. Вони викрадають вулики і здають в аренду як свої.
Статистичні дані не ведуться, проте поліція Каліфорнії регулярно отримує звернення про крадіжки. Особливо протягом лютого-березня, коли настає піковий сезон опилення мигдалю.
Деякі бджолярі фарбують свої вулики, вирізають на них серійні номери. Але маркування можна запросто вишкрябати або зафарбувати.
З’явилися нові високотехнологічні засоби для відслідковування вуликів. Такими, наприклад, є GPS маячки. Вони стають стримуючим фактором, адже потенційні крадії розуміють, що вулик можна відстежити.
Один з таких засобів розроблено MyApiary. Управляючий директор компанії Даррен Бейнбрідж розповідає, як це працює: коли вулик переміщується, бджолярі отримують повідомлення і можуть відстежувати рух.
Вартість такого HiveTracker – $200 плюс абонплата. Недешево, сказали б ви? Та Бейнбрідж говорить, що немає потреби чіпляти прилад в кожен вулик. Достатньо одного-двох на 30 штук, адже вулики крадуть відразу всі, а не по одному.
Здавалося би, проблема вирішена. Але ні. З розумінням того, що крадені вулики можна швидко віднайти, злочинці пішли далі і почали красти колонії бджіл.
Тож крадіжки так і продовжують нервувати всю галузь. А розроники прийшли до розуміння, що створення протиугонних систем явно не вирішує проблеми.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
