Ні для кого не секрет, що помідори, зібрані в супермаркетах не такі смачні, як свіжі з присадибної ділянки. Ця різниця виникла тому, що виробники томатів вибирають ті, які добре переносять транспортування, мають кращу лежкісь, і в результаті жертвують смаком.

Для того, щоб знайти гени смаку, які можна було б знову «додати» в комерційні культури, дослідники на даний час виконали пан-геном всіх культивованих і споріднених диких видів томатів, розкривши майже 5000 раніше невідомих генів.

Внутрішній геном томатів був повністю прослідкований ще в 2012 році, але це був лише один гібрид — Heinz 1706. Пізніше вчені вивчили інші сорти, включаючи ароматні помідори з гарним зовнішнім виглядом.

Це дало виробникам багато нових інструментів для вирощування смачних, здорових та лежких помідорів. А з точки зору аромату, один ген особливо привернув увагу вчених. Виявлено, що TomLoxC додає квіткові та фруктові ноти до помідорів, виробляючи більше певної групи апокаротоноїдів.

«Ген впливає на фруктовий аромат, каталізуючи біосинтез ряду ліпідних (жирових) летучих речовин – сполук, які легко випаровуються і сприяють аромату», — говорить співавтор дослідження Джеймс Джованноні.

Ця форма TomLoxC виявилася лише у двох відсотках виведених сортів, і ​​у більш ніж 90% дрібних диких томатів.

Цікаво, що ця версія гена починає з’являтися частіше в нових сортах. Ймовірно, це відображає зацікавленість селекціонерів у покращенні смаку, говорить Джованноні.