Найперспективнішою рослиною, пристосованою для наших умов, і найефективнішою у використанні для біопалива, є міскантус.
До такого висновку прийшли в Житомирському національному агроекологічному університеті (ЖНАЕУ), який багато років експериментує з енергетичними культурами.
«Ми спробували вирощувати в області різні енергетичні рослини, зокрема сіду багаторічну, сильфій пронизанолистий, сорго багаторічне, вербу енергетичну і міскантус гігантеус (Miscanthus giganteus). Ділянки із сорго і сильфієм маловрожайні. Відтак упродовж років досліджень ми дійшли висновку, що найперспективнішою рослиною є міскантус», – розповіла в інтерв’ю Укрінформ Людмила Романчук, проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку університету.
Міскантус – це злакова рослина, що походить із тропічних і субтропічних регіонів Азії та Африки. На європейський континент міскантус спочатку потрапив як декоративна культура, а згодом йому знайшли і практичне застосування.
Нині рослину використовують для виробництва твердого біопалива, біогазу, целюлози, біобетону, як компост, кормову біодобавку та матеріал для зовнішнього оздоблення альтанок.
Заступник керівника навчально-наукового центру екології та охорони навколишнього середовища ЖНАЕУ Віктор Пазич додає, що затрати і фізична сила потрібні лише в перший рік, коли культуру висаджують. Тоді треба подбати про зрошування та обробити ділянку від бур’янів. Натомість у наступні 30 років його можна тільки збирати.
«На третьому році вирощування ми вже отримуємо врожай. Міскантус виростає висотою 4-5 метрів. У ботанічному саду університету він сягає п’яти метрів. Щодо врожайності, то на 4-5-му році можна отримати близько 15 тонн з гектара, а на високопродуктивних землях – 20-25 тонн», – каже Пазич.
Читати: На кругляку павловнії можна заробляти від €40 тис. з гектара
До того ж, культура добре розмножується. Через рік з однієї рослини можна вже відокремити до 25 саджанців, а з п’ятирічного куща – цілу сотню.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
