До великої війни на Херсонщині вирощували кавуни, дині, помідори, капусту, цибулю, солодкий перець, баклажани. Лани засіювали соняшником, соєю, ріпаком, пшеницею, житом та іншими культурами.
За інформацією науковців Інституту аграрної економіки, господарства Херсонської області вирощували близько 12% овочевих культур в Україні (до 1,2 млн тонн) й 33% баштанних (до 170 тис. тонн).
Після початку повномасштабного вторгнення Україна фактично вже втратила цей потенціал через окупацію. А повінь, що виникла після підриву рашистами Каховської ГЕС, стала черговим ударом.
Підрив Каховської ГЕС: в якому стані знаходиться агросектор півдня України
Повну картину втрат агробізнесу ми побачимо лише коли стабілізується рівень води. А враховуючи, що значна частина постраждалої від повені землі окупована, остаточні висновки можна буде зробити після її звільнення у результаті контрнаступу, який за деякими ознаками вже триває.
За інформацією Мінагрополітики, підрив Каховської ГЕС призвів до затоплення біля 10 тис. га сільськогосподарських земель на правобережжі Херсонщини. На лівому березі області, який перебуває під окупацією, площа затоплення в кілька разів більша.
«В лівобережній частині Херсонщині затоплена переважна більшість території. Однак оскільки ці землі під окупацією, поки цей факт не впливає на ринок», — зазначає Максим Гопка, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). За словами співрозмовника The Page, після деокупації ці сільгоспземлі будуть одними з найбільш проблемних в плані розмінування.
«Україна вже другий рік живе без продукції сільського господарства значної частини Херсонської та Запорізької областей і частини Миколаївської області. На окупованій території агробізнес не може нормально розвиватися, а його продукція часто стає здобиччю загарбників», — зауважує Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
Він додає, що Херсонщина змогла засіяти лише невеликі площі на деокупованій території правобережжя, які вдалося розмінувати й очистити після бойових дій. Але після підриву Каховської ГЕС й ці поля будуть замулені та забруднені, або залишаться без поливу.
Враховуючи, що аграрний потенціал постраждалої від повені частини півдня України фактично втрачений в перший рік повномасштабного вторгнення, навряд чи Каховська трагедія призведе до дефіциту продовольства. Бо ринок вже компенсував нестачу пропозиції за рахунок імпорту й росту виробництва в інших регіонах.
Як рашисти зруйнували річкову логістику
В мирні часи щосерпня кияни очікували з Херсонщини баржу з кавунами, яка тоді стала популярним мемом. «Смугасті рейси» на Київ виконував флот компанії «Нібулон», бо це агропідприємство одним з пріоритетів зробило розвиток судноплавства на Дніпрі.
Велика війна зруйнувала цей напрямок. Баржу, яка перевозила кавуни, викрали рашисти. А власник «Нібулону» відомий бізнесмен Олексій Вадатурський трагічно загинув у своєму домі в Миколаєві разом із дружиною через влучання російської ракети.
«Ми, як ніхто інший, розуміємо колосальний вплив підриву Каховської ГЕС на фінансову, економічну, екологічну сфери та систему життєзабезпечення населення», — розповідають в «Нібулон».
В компанії уточнюють, що наслідком цієї трагедії стало не тільки затоплення населених пунктів і знищення біорозмаїття на прилеглих територіях, а руйнування річкової логістики, яка давала робочі місця місцевим мешканцям й дозволяла щорічно переміщувати до 60 млн тонн вантажів.
В компанії «Нібулон» також розповіли, що їхню інфраструктуру на Дніпрі зруйнували до підриву Каховської ГЕС.
«Ми не експлуатували затоплену філію Козацьку, яку знищили в 2022 році, й окуповані Голопристанську та Кам’янець-Дніпровську філії. Наші логістичні канали, з огляду на блокування річкового судноплавства, також не зазнали впливу від підриву ГЕС, а виробничі потужності та земельний банк не увійшли до зони, постраждалої від затоплення. Проте осягнути всі наслідки цієї події для нашого бізнесу ми сьогодні не в змозі», — розповідають в «Нібулон».
Як велика повінь після підриву Каховської ГЕС залишила поля без води
Посушлива Херсонщина й до війни була не самою сприятливою для землеробства.
«Ризики для агробізнесу в цьому регіоні були завжди й насамперед вони пов’язані з кліматичними змінами — підвищенні посухості зони й зростанні суми позитивних температур, особливо в період вегетації культур», — пояснює The Page Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
Пом’якшити кліматичні ризики допомогало зрошення полів за допомогою Каховської зрошувальної системи. Джерелом води для неї слугувало Каховське водосховище.
Як зазначає Максим Гопка, в цілому техногенна катастрофа залишила без водопостачання 31 систему зрошення полів: в Дніпропетровській області – 30%, в Херсонській – 94%, Запорізькій – 74%.
Яких збитків зазнає Україна через загибель біоресурсів
Після підриву Каховської ГЕС мережею розповсюджуються приголомшливі фотографії великої кількості мертвої риби й лунають попередження про ризик кишкової інфекції.
В Мінагрополітики повідомляють, що біля села Мар’янське на Дніпропетровщині сталася масова загибель водних біоресурсів, яка може призвести до екологічної катастрофи. Збитки, завдані рашистами рибному господарству області, голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак оцінив більш ніж в 7,6 млн грн.
Великої шкоди завдає повінь і риборозплідним господарствам. За інформацією Мінагрополітики, єдиний в Україні державний осетровий завод затоплений, що загрожує зникненням в водоймах України цих реліктових видів риб. А Херсонський виробничо-експериментальний завод з розведення молоді риб знаходиться під загрозою повного затоплення.
В цілому за оцінками Мінагрополітики, втрати рибної галузі від загибелі лише дорослих особин можуть сягнути 95 тис. тонн (4 млрд грн), а збитки від загибелі усіх біоресурсів попередньо оцінюються в 10,5 млрд. грн.
Які перспективи для агробізнесу в затопленому регіоні
Співрозмовники The Page вважають, що про відновлення аграрного потенціалу регіону говорити передчасно.
«В зоні Каховської ГЕС була сформована певна еколого-економічна система, основою якої було зрошення. Й відновлення довоєнних обсягів виробництва практично неможливе без зрошуваного землеробства, яке майже повністю знищене в результаті підриву Каховської ГЕС», — пояснює Олександр Нечипоренко.
На думку Нечипоренка, пряме відновлення ГЕС навряд чи доцільне, а шляхи подолання наслідків підриву будуть залежати від обраного варіанту розвитку регіону. При цьому експерт сподівається, що відновлення зрошувальної системи здійснюватиметься на якісно новій базі.
Тобто, під час відновлення постраждалої від Каховської трагедії Херсонщині варто не відтворювати переважно радянське надбання в незмінному вигляді, а будувати якісно нову, сучасну інфраструктуру.
«У будь-якому випадку, мова йде про довготривалу перебудову економіки і екологічної системи великого регіону з усіма відповідними наслідками», — підсумовує Нечипоренко. Це триватиме роками і в найближчий перспективі на потенциал сільгоспвиробництва на Херсонщині розраховувати не варто.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
