Українські заробітчани не шукають за кордоном нової Батьківщини. Вони шукають можливості заробити більше грошей, це мотивація 72% наших мігрантів. Таку думку висловив керівник Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

В ефірі радіо AgroFM він розповів, що переважна більшість бажаючих поїхати працювати за кордон – це люди із великих міст.

За кордоном вони мають дуже обмежений період часу, коли можуть попрацювати і підзаробити. Це пов’язано з візовими обмеженнями. Тому коли людина заїжджає на 3 чи 6 місяців, то працює якомога більше, понаднормово. А також свідомо обмежує себе у побуті.

Але так же багато працюють ті ж самі поляки чи чехи. У себе на Батьківщині вони трудяться на рівні з українцями.

Ті ж самі поляки (2-2,5 млн щороку) їдуть до Англії чи до Німеччини, і не всі працюють в офісах. Вони задіяні на будівництві, в агросекторі і працюють не менше, бо їдуть на обмежений період часу.

Тобто тут виникає ще й питання продуктивності. Українці могли би заробляти більше і вдома, якби так же само важко працювали.

Нині в Польщі середня зарплатня складає €1100. Українці отримують дещо менше. Наприклад, у сфері сільського господарства можна розраховувати на €500-800 в місяць.

Для порівняння, в Україні середня зарплатня складає понад 9000 грн – приблизно €290. Але тут питання ще й у ефективності праці.

Останнім часом в Польщі побоюються, що частина українців віддасть перевагу заробіткам в Німеччині. Тому придумують різні нематеріальні стимули, наприклад, процедуру прискореного отримання громадянства. А людина, яка отримає громадянство, має постійну роботу, може отримати кредити на придбання житла під 3% річних. Вона житиме в стабільній країні, бачитиме там майбутнє. І це трішки цінніше, ніж гроші.

Однак Німеччині, в першу чергу, потрібні спеціалісти. Їм не цікаві різнороби, люди, які збиратимуть полуницю. Їм потрібні фахівці, які працюватимуть на сучасних підприємствах, на будівництві, водії-далекобійники, навіть звичайні доглядальниці, але при цьому всьому людина має знати німецьку мову.

Тому навряд чи велика кількість заробітчан перекочує з Німеччини до Польщі. Польща згідна брати людей низької кваліфікації, без знання мови. Їм потрібні звичайні робочі руки. Їм нікому збирати полуницю. І це їх перевага.