Рік тому було укладено угоди в рамках Чорноморської ініціативи, і з 1 серпня 2022 року розпочався обмежений експорт зерна та низки інших агротоварів із морських портів України. У середині липня цього року закінчується термін чергового продовження угоди, і мало шансів, що її буде збережено. Росія висуває нові умови, а Київ не піде на поступки, заявив глава українського МЗС Дмитро Кулеба. У такий спосіб закриється значне експортне вікно для українського аграрного бізнесу. Але в новому маркетинговому році (він розпочався 1 липня) «зерновий коридор» у його нинішній конфігурації українським аграріям уже не дуже потрібний. Про це заявили під час дискусії, проведеної «Інститутом економічних досліджень» (ІЕД). PG переповідає її зміст.
Як український бізнес відновлює експорт
Дискусія була присвячена пошуку відповіді на питання: чи можливо відновити експорт під час війни? Аналітики ІЕД представили результати свого дослідження, які показують, що бізнесу зараз складно це зробити. Досягнуто певної стелі: 19% підприємств не мали експорту за останні 12 місяців, хоча експортували до війни. Більше половини підприємств (59%) не очікують змін обсягів експорту протягом найближчих кількох місяців.
Головними перешкодами для експортерів у травні 2023 року були черги на західних кордонах України (68%), морська блокада (44%), нестача залізничних вагонів/вантажівок/водіїв (33%) та складні митні процедури (33%).
Позитивний індекс поточних змін в експорті зафіксовано лише у чотирьох галузях: хімічній, харчовій, легкій, металургії та обробці металів.
При цьому фактично з початку війни Євросоюз наголосив про скасування для українського експорту тарифних квот, цю пільгу продовжили до весни 2024 року. Проте нещодавно запровадили заборону на експорт чотирьох агротоварів на ринки п’яти країн ЄС. Польща обіцяє скасувати цю заборону у вересні, але такі рішення мають ухвалювати не окремі країни, а Єврокомісія.
Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи ІЕД, сказала, що українській владі потрібно активно працювати з органами ЄС, оскільки в Європі зараз є велика спокуса використати цей специфічний інструмент (заборона експорту) захисту своїх інтересів.
Аналітик додала, що для нарощування українського експорту потрібно:
- працювати над покращенням логістики;
- забезпечити не лише виконання європейських правил та стандартів в Україні, а й визнання такого виконання, еквівалентності сертифікації та оцінки відповідності країнами ЄС.
«Питання визнання якості їхньої продукції – зараз дуже дороге для українських експортерів», – пояснила Мовчан.
Які канали експорту використовують українські виробники зернових
Чорноморський зерновий коридор для українського експорту останні кілька тижнів стабільно звужується. 26 червня до портів Великої Одеси попрямували 1226 вагонів із зерном, у червні в середньому на день розвантажувалися 422 вагони. Через гальмування коридору поставки перенаправляються у бік Ізмаїла. 26 червня туди йшли 2223 вагони, але розвантажуються на день не більше 75 вагонів, тож черги вже зараз дуже великі.
Складно у дунайських портах та судам. У травні в порту Суліна в середньому за добу завантажувалися 13 суден, а 36 — очікували (середня тривалість очікування — 5 діб).
Середня вартість фрахту судна водотоннажністю 5-6 тис. тонн за маршрутом Рені – Мармара становила $39 за тонну вантажу.
Щодо автомобільних вантажних перевезень, то учасники ринку назвали такі зміни останнього часу:
- суттєво зменшилась кількість запитів на перевезення у напрямку портів Одеси;
- значно зросла кількість запитів на прорахунок вартості перевезень до Німеччини та країн Балтії.
Оріентові ставки на транспортування маршрутами:
- захід України – північ Італії – 95-105 євро;
- центр України – центр Німеччини – 120-130 євро;
- центр України – центр Литви – 80–90 євро.
До чого призведе закриття зернового коридору
Вероніка Мовчан нагадала, українська влада раніше говорила, що продовжуватиме експорт через морські порти, навіть якщо РФ вийде з угоди. Для цього залучатимуть страховиків, які готові страхувати такі поставки. Зараз про це не згадують, а частіше говорять про розширення постачань через дунайські порти та сухопутні кордони.
Але ці канали зараз працюють практично на межі пропускної спроможності, ведуться роботи з їхнього розширення та відкриття нових пунктів пропуску. Процес цей нешвидкий і багато залежить від сприяння партнерів з іншого боку кордону, яке є не завжди.
Ситуацію, що склалася зараз у дунайських портах, Родіон Рибчинський, голова правління об’єднання «Укрхарчпром» та спілки «Борошномели України», назвав Диким Заходом. Він навів такий приклад: оренда складу на відстані 5-10 км від причальної стінки може коштувати $100 тис. на місяць. «Така дорога логістика з’їсть увесь можливий прибуток», — пояснив експерт.
Проте він зазначив, що українське борошно та крупи «їдуть до Європи». 2022 року туди поставили 68 тис. т, а за п’ять місяців 2023 року – вже 38 тис. т. «При цьому машини на кордоні можуть простоювати до 2-3 тижнів», – сказав Рибчинський.
Проте експерт вважає: якщо закриється зерновий коридор, то у новому маркетинговому році потужностей залізниці, портів на Дунаї та автомобілів буде достатньо для потреб зернового експорту.
Рибчинський застеріг від великого оптимізму щодо розширення «дунайського коридору» і навів такі аргументи:
- Дунай – це не внутрішня ріка України. Румунія та Молдова накладають обмеження на роботи з поглиблення підходів до портів;
- дельта Дунаю – природний регіон, що охороняється в рамках ЄС, це сильно обмежує господарську діяльність там;
- Дунай — річка, яка може не тільки замерзати взимку, а й сильно обмелювати влітку. Минулого року рівень води впав із 6,5 до 3,5 м, тому баржі завантажували лише на половину місткості.
«Поки ми не розблокуємо морські порти, експорт у великих обсягах у далекі країни буде можливим лише на папері та в наших мріях», – упевнений Рибчинський.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
