Росія заявляє про припинення зернової угоди, завдяки якій з 1 серпня 2022 року через кілька морських портів з України вивезли 39,9 млн тонн зернових. The Page з’ясовує, які шляхи вдастся знайти для українського аграрного експорту й на що сподіваються агровиробники.
Чи зможе зерновий коридор діяти без участі росії
Експорт врожаю з чорноморських портів, вірогідно, може продовжуватись попри заявлений вихід росії з зернової угоди. Й для цього, за словами Світлана Литвин, аналітика Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), є два альтернативні шляхи:
- продовження співпраці в рамках угоди ООН та Туреччини;
- робота без участі росії поза рамками зернової угоди.
«Восени, коли росія припинила свою участь в угоді, ми вже мали досвід продовження руху суден за підтримки ООН та Туреччини, — коментує Світлана Литвин. — Другий варіант, так званий план Б, більш складний, але однаково можливий. Зокрема, він передбачає виділення 20 млрд грн для страхування суден та вантажу. Ймовірність реалізації цього плану доволі висока, й до такого формату роботи є готовність певної кількості учасників ринку, в тому числі судновласників».
Директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Андрій Бут пояснює, що у такому разі Україна має зарезервувати в бюджеті 20 млрд грн на відшкодування збитків судновласникам, які будуть заходити в українські порти не в рамках зернової угоди. Завдяки цьому міжнародні страхові компанії, які під час роботи зернового коридору покривали ризики війни, продовжать це робити, розуміючи, що зможуть отримати компенсацію від України.
«Другий варіант, який обговорюють учасники ринку, полягає у тому, що, наприклад, турецький флот стане гарантом за сценарієм торгівлі у Східній Африці біля Сомалі, — продовжує Андрій Бут. — У такому випадку торговий флот супроводжується кораблями Альянсу чи союзників і захищається від нападу. Це дозволило би судновласникам відчувати відносну безпеку, а страховим компаніям надавали страхове покриття».
Проте співрозмовник The Page не виключає, що США, лідируюча країна в НАТО, може вирішити, що такий варіант дуже ризикований, бо будь-яке зіткнення турецького флоту з російським може бути розцінене, як прямий конфлікт НАТО та росії.
В будь якому разі, як би не розвивалась ситуація, Світлана Литвин попереджає про ризики додаткових атак на портову інфраструктуру. Й підтвердженням тому став масований обстріл Одеси 19 липня в результаті якого, зокрема, пошкоджені портові зерновий і олійний термінали. Більш того, Міноборони рф погрожує атакувати судна, що прямують у порти України. Тобто, не можна виключати, що безпекова ситуація все ж таки не дозволить надалі використовувати для експорту чорноморські порти.
Чи здатні альтернативні канали експорту компенсувати зупинку зернового коридору
Після 24 лютого 2022 року, коли росія заблокувала українські морські порти, на які припадало до 90-95% аграрного експорту, агровиробники стикнулися з неможливістю експортувати свою продукцію. Через це ціни на зернові на внутрішньому ринку просіли до межі рентабельності й галузі загрожувала криза.
Зараз, за словами Світлани Литвин, ситуація набагато ліпша завдяки наступним факторам:
- налагодження, розширення та вдосконалилися протягом війни альтернативних маршрутів експорту через Дунайські порти, залізницю і автошляхи;
- відсутність значних перехідних залишків з попередніх періодів.
«2021 року Україна виростила рекордний врожай, який не встигла експортувати до початку війни й були ризики, що вирощену у 2022 році продукцію не буде де зберігати, — каже Литвин. — Цього сезону експортний потенціал України становить близько 40 млн тонн зернових та олійних культур, і цей обсяг можна вивезти протягом року навіть без використання морських портів. Це буде довго, дорого, складно, але можливо».
Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital, у своєму дописі в Фейсбук підтверджує, що в цьому сезоні експортний потенціал України дорівнюватиме білизько 43-47 млн тонн зернових, або 3,6 – 3,9 млн тонн на місяць, тоді як у найкращі місяці минулого сезону з України вивозити майже 3,7 млн тонн за межами зернового коридору. Таким чином експерт приходить до висновку, що цьогорічний урожай цілком можливо вивезти навіть за умови припинення зернової угоди.
«Якби Україна альтернативними шляхами експорту – через західні кордони та через Дунай – експортувала увесь урожай (умовно 3-3,5 млн тонн на місяць), тоді за 12 місяців ми вивезли б, якщо не весь урожай, то більшу його частину», — погоджується Андрій Бут.
Як зупинка експорту через морські порти може вплинути на агровиробників
Вірогідна втрата можливості експорту через порти Чорного моря не стане катастрофою для українських агровиробників. Але згубний вплив цього фактору на галузь не варто недооцінювати.
«Звичайно, нам краще і ефективніше експортувати через глибоку воду: Одесу, Південний, Чорноморськ. Але будемо працювати з тим, що є. Проте, без основного логістичного маршруту через глибоководні порти логістика стане дуже складною і дорогою, а галузь буде приреченою на стагнацію», — попереджає Андрій Бут.
Вплине така ситуація й на конкурентне середовище. Адже, як зауважує Андрій Бут, агровиробники, що знаходяться ближче до точок експорту — західного кордону або Дунайського регіону — нестимуть менші втрати, тоді як іншим загрожує збитковий рік по всім позиціям.
«Віддалені від точок експорту компанії будуть потерпати, закопуючи у землю один долар і отримуючи умовно дев’яносто центів. За рік-два такої роботи буде зменшуватися площа обробітку і урожайність, бо виробникам доведеться економити на всьому», — уточнює співрозмовник The Page.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
