Щороку в Україні продається близько 0,5% сільгоспземлі, хоча на момент запуску ринку очікувалося, що цей показник складе 3%, повідомив міністр аграрної політики Микола Сольський. Під час війни ринок не зупинився: продаж, передача в оренду, купівля – ці процеси формують непогані прибутки як землевласникам, так і українському бюджету.
Мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні скасували 1 липня 2021 року. Продаж розпочався, але з обмеженнями, які мають зняти з 1 січня 2024 року. PG зібрав інформацію про стан ринку землі в середині 2023 року, через два роки після скасування мораторію.
Скільки коштує сільгоспземля в Україні у 2023 році
Вартість землі залежить від регіону. «Так завжди було, а війна стала додатковим аргументом для диференціації. До війни найнижча вартість була на заході України, а в центрі та на сході був приблизно однаковий рівень. Зараз у прифронтових регіонах ціни закономірно нижчі, ніж у західній та правобережній Україні», – сказав у телеефірі Сольський.
Він зазначив, що у 2022 році ціни на землю, якщо «прив’язати гривню до долара», впали. Однак зараз ситуація вирівнялася і вартість гектара продовжує зростати. Така тенденція, на думку міністра, буде постійною.
Нині середня вартість за гектар становить 39 тис. грн, але ціни дуже динамічні. Наприклад, 2022 року в Івано-Франківській області вартість гектара становила майже 100 тис. грн. 2024 року, коли розпочнеться другий етап реформи і на ринок допустять юридичні особи, ціна на землю зросте, вважає заступник міністра агрополітики Денис Башлик.
Як проходять угоди з продажу сільгоспземлі
Аграрний міністр каже, що земля для її власників є «сакральним поняттям», «надією на майбутнє, а надію продають в останню чергу». Тому земля в Україні продається у виняткових випадках – або у великі свята, або коли приходить біда. Відповідно кількість договорів купівлі/продажу відносно невелика.
У Мінагрополітики не очікують активізацію ринку землі та прогнозують, що будь-яких факторів, які провокують зростання продажів, у майбутньому не буде. Навіть зростання цін не стане приводом для цього, запевнив міністр.
Він додав, що зараз спостерігається активізація продажу землі на сході України, зокрема у прифронтових районах, що «цілком логічно і зрозуміло».
«Запуск ринку землі дозволив розвіяти міфи. Наприклад, що ми залишимося без землі взагалі, бо її всю одразу продадуть, і буде хаос. Насправді, внаслідок земельної реформи більше немає прихованого земельного ринку. Усі дії по землі відбуваються у законній площині, за безготівковий розрахунок», – наголосив Денис Башлик.
Загалом за два роки продали та подарували 275 157 га сільськогосподарської землі, що становить 1% від усіх с/г земель.
У перший рік відкриття ринку уклали 27 696 угод, у другому – 23 тис., але у 2022 році майже чотири місяці ринок не працював. За перше півріччя 2023 року вже уклали 18 тисяч угод.
«Люди продовжують продавати та купувати землю. Це один із показників віри у нашу перемогу», – зазначив Башлик.
Що робити із сільгоспземлею, пошкодженою під час війни
У ході бойових дій величезні площі аграрної землі виявилися замінованими та забрудненими вибухонебезпечними предметами. «Їхня доля цілком зрозуміла – розмінувати, підготувати до сільгоспробіт і сіяти знову, – вважає Сольський. – Це очевидне завдання для фермерів, місцевої влади, власників землі та держави».
Ці роботи вже тривають. На початок липня сапери обстежили 56,6 тис. га деокупованих територій Херсонщини. З цих площ 48,9 тис. га – землі сільськогосподарського призначення.
Після підриву Каховської ГЕС та зникнення водосховища з’явилася можливість відновити майже 200 тис. гектарів українських степів, лугів та заплавних лісів. Наприкінці червня Мінагрополітики провела нараду зі спеціалістами різних відомств, на якій обговорили механізм аналізу придатності до використання цільового призначення цих земель. У результаті чиновники доручили:
- Херсонській та Миколаївській обласним військовим адміністраціям та Держгеокадастру зібрати інформацію про землі сільськогосподарського призначення, що потребують обстеження;
- вченим провести лабораторні дослідження відібраних зразків землі за еколого-агрохімічними показниками;
- за результатами обстеження дільниць розробити план заходів щодо подальшого використання земель сільськогосподарського призначення.
