Штрафи за невірне маркування суттєво зросли. Що вказати на упаковці?

35

Останнім часом багато розмов про важливу тему: маркування харчових продуктів згідно нового Закону України «Про інформацію для споживачів харчових продуктів» (далі – Закон України), який було введено в дію 6 серпня 2019.

Більше про це розповідає Ольга Трофімцева, в. о. міністра аграрної політики та продовольства.

Оператори ринку можуть маркувати товари згідно з правилами, які діяли станом на 5 серпня 2019 року ще 3 роки – до 6 серпня 2022 року. Проте, це не означає, що оператор ринку може надавати недостовірну інформацію до 2022 року.

У випадку введення в оману споживача (наприклад: продукт маркується як масло, а насправді це спред або маргарин), надання неповної або недостовірної інформації щодо інгредієнтів продукту контролюючий орган – Держпродспоживслужба уже сьогодні може застосовувати санкції!

Розміри штрафних санкцій за невірне маркування суттєво збільшилися і складають 15 мінімальних заробітних плат (майже 63 тис. грн у 2019 р.) для юридичних осіб та 10 мінімальних заробітних плат (майже 42 тис. грн у 2019 р.) на фізичних осіб-підприємців.

Що має бути вказано на упаковці?

  • назва харчового продукту та інформація, яка має супроводжувати назву харчового продукту, зокрема про фізичний стан продукту або спеціальну обробку (швидко заморожений, концентрований, копчений тощо);
  • перелік інгредієнтів. При цьому починатися такий перелік має з інгредієнту, якого найбільше у харчовому продукті, а закінчуватися тим, якого найменше;
  • будь-які алергени, які використовувалися у виробництві або приготуванні харчових продуктів. Список таких алергенів міститься у Додатку І до закону. Цей список містить загальновизнані алергени і ґрунтується на наукових дослідженнях;
  • кількість певних інгредієнтів у відсотковому співвідношенні. Ця вимога стосується випадків, коли назва такого інгредієнту асоціюється у споживача з цим харчовим продуктом або якимось чином виділена у маркуванні словесно або графічно.  Наприклад, на упаковці намальована полуниця чи шоколад, то, відповідно, у складі продукту має бути зазначений вміст шоколаду та полуниці у відсотковому співвідношенні до маси або об’єму продукту;
  • номінальна кількість харчового продукту (маса чи об’єм);
  • мінімальний термін придатності або дата “вжити до”. Мінімальний термін придатності виражається словами “Краще спожити до…” (у випадку, коли вказується конкретний день) або “Краще спожити до кінця…” (коли йдеться про місяць або рік). Після закінчення такого терміну харчовий продукт, за умов правильного зберігання, все ще залишається придатним до споживання (цукерки, крупи, макаронні вироби тощо). Дата “вжити до” вказує на те, що продукт є швидкопсувним через свої мікробіологічні властивості, і у такому випадку вказується конкретна дата (сире м’ясо, сира риба, м’які сири тощо);
  • будь-які особливі умови зберігання та використання, якщо у цьому є потреба (зберігати у сухому прохолодному місці, зберігати у холодильнику тощо);
  • найменування та місцезнаходження оператора ринку, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів – найменування та місцезнаходження імпортера;
  • країна походження або місце походження, у випадках, коли відсутність такої інформації може ввести споживача в оману, а також для таких видів м’яса, як свинина, баранина, козлятина, свійська птиця. Наприклад, якщо буде зазначено “Карпатський чай”, то всі cкладові цього чаю мають бути з Карпат. Або якщо кавуни продаються під назвою “Херсонські”, то вони мають бути сам з того регіону;
  • інструкції з використання. Наприклад, “розігріти у мікрохвильовці” або інструкція, як приготувати розчинний суп;
  • інформація про поживну цінність харчових продуктів.

AgroGuide за матеріалами Facebook-блогу автора

Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше