В українськом тваринництві спостерігається різнонаправлена тенденція: при скороченні поголів’я, особливо ВРХ, виробництво м’яса демонструє ріст.
Зокрема, за десять років виробництво м’яса побільшало на 23%. За першу половину 2019-го виробництво м’яса всіх видів сягнуло 1,2 млн т, що на 5% більше по відношенню до аналогічного періоду попереднього року.
Водночас виробництво молока за останні 10 років упало на 13%. Поголів’я ВРХ теж активно скорочується.
Як повідомляє Український клуб аграрного бізнесу, структура виробництва м’яса зараз виглядає наступним чином:
- 56% обсягів – птиця,
- 33% – свинина,
- 11% – яловичина і телятина.
Виробництво у поточному році зросло за всіма категоріям. Проте найбільше вдалося наростити виробництво птиці – на 7,5% порівняно з першим півріччям 2018-го.
Левову частку яловичини виробляє населення – 64% всього обсягу за першу половину 2019 року. Виробництво свинини розподілилось майже порівну – 51% виробляється населенням і 49% підприємствами.
При цьому основна частина м’яса птиці виробляється промисловими суб’єктами – 89%.
В подальшому частка населення, яка залучена у виробництві яловичини, скорочуватиметься. Все тому, що збитковість вирощування ВРХ спонукає вирізати поголів’я, зазначає УКАБ.
Рівень споживання яловичини теж лишає бажати кращого. А складнощі експорту (закритий ринок ЄС і Китаю) перешкоджають пожвавленню промислового виробництва.
Щодо молока, то його виробництво з року в рік падає. У 2018-му був зафіксований історичний мінімум – 10.1 млн т.
За першу половину 2019 р. отримано 4,8 млн т молока, або на 3,4% менше, ніж за аналогічний період торік.
Найбільше молока виробляється господарствами населення – 75% обсягу. Проте їх частка з року в рік скорочується і збільшується частка підприємств.
Це є позитивним зрушенням в контексті якості молока, вважають аналітики. Промислове виробництво має належні потужності для охолодження, належного зберігання і транспортування продукції. Це дозволяє тримати високу якість молока – екстра і вищого ґатунку. Водночас населення потрібнрго устаткування не має і виробляє здебільшого молоко першого і другого ґатунку.
До слова, з 1 січня 2019 року змінилися вимоги до якості молока. Тепер існує лише три категорії якості молока: екстра, вищий та перший ґатунки. Тобто переробні заводи мають приймати молоко лише зазначених ґатунків. Проте до 2020 року ще діятимуть вимоги до молока 2-го ґатунку, що дозволяє здавати таке молоко на переробку.
Надалі буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).
«галузь тваринництва трансформується – населення скорочує поголів’я і виробництво, промислові виробники намагаються нарощувати потужності, де це можливо (що видно по галузі птахівництва). Розширюються експортні можливості, зокрема, у 2016 році відкрився ринок ЄС для українського молочної продукції.
Подальші тенденції ринку залежать значним чином від економічної ситуації в країні», – підсумувала Дар’я Гриценко, аналітик УКАБ.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
