Олена Нероба,
радниця президента
Української зернової асоціації
Якщо 3-4-5 років тому мої західні колеги говорили, що Україна на карті світової торгівлі зерновими та олійними — це статистична похибка, то за 2 останні роки ми побачили досить суттєвий вплив України на глобальний ринок.
Яскравим маркером цього стала реакція Чиказької біржі на некоректно інтерпретовані заяви аграрного міністерства, які стосувалися нібито обмеження експорту української пшениці. Тоді весь світ стурбувався тим, що у нас відбувається.
Тобто ми перестали бути «статистичною похибкою» і суттєво впливаємо на волатильність цін на світовому ринку.
Зараз маємо екватор сезону, і Україна вже експортувала на зовнішні ринки 9 млн т пшениці. Далі очікується зростання цін на цю культуру. Та й на інші зернові в тому числі.
Але цей рік буде важким навіть не з точку зору ціни, а з точки зору утримання позицій України на світових ринках, особливо тих, де ми є традиційним постачальником.
Останні 2 роки продемонстрували, що політика управляє ринком сильніше, ніж попит та пропозиція. Торгівельна війна між США та Китаєм уже суттєво змінила географію експорту не лише у світовому масштабі, але й для України.
США у пошуку нових ринків збуту почали активно нас витісняти з такого традиційного ринку як Єгипет.
Також на фоні політичного фактору Україна отримала від найбільшого імпортера пшениці — Індонезії — нетарифний бар’єр у вигляді вимоги прожарювати зерно при високих температурах. Хоча це навіть не вирішує проблеми, задля якої ця вимога вводиться.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
