В Україні зараз достатньо продовольства на внутрішньому ринку, це стримує зростання цін на продукти харчування та призводить до уповільнення інфляції, зазначає Нацбанк. Якщо врожай перевищує внутрішні потреби, то агропродукція активно експортується, а зростання також стримує інфляцію.
Аграрії завершили 30 червня 2022/2023 маркетинговий рік. Для умов війни він виявився для них відносно вдалим. PG зібрало інформацію, як фахівці оцінюють перспективи 2023 року для зернових культур – базового продукту українського аграрного виробництва та експорту.
Як оцінюють урожай зернових у 2023 році у Мінагрополітики
Урожай зернових в Україні цього року очікується на рівні близько 46 млн. тонн, що на 5-7% менше, ніж минулого, повідомив 26 червня перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Чиновник зазначив, що внутрішнє споживання зернових становить 18 млн тонн. «Урожай у 46 млн тонн, це в 2,5 рази більше, ніж внутрішня потреба, відповідно ризику для дефіциту зернових для внутрішніх цілей на сьогоднішній день немає», – підкреслив перший заступник міністра. Відповідно, не буде і додаткового тиску, що підвищує інфляцію.
Висоцький зазначив, що ціни на світових ринках змінюються щодня. «Інформація про несприятливі умови в США вплинула на кукурудзу, ціни на яку пішли вгору. Тому говорити про кінцеві ціни на зернові рано. Вони стануть відомі ближче до вересня. Ми очікуємо, що з мінімальним відхиленням обсяги експорту наблизяться до показників минулого року», – резюмував він.
Як оцінює врожай у 2023 році Укргідрометцентр
Орієнтовний валовий збір зернових, зернобобових та круп’яних культур в Україні, з урахуванням площ озимих та засіяних площ ярих культур, у 2023 році може скоротитися приблизно до 49,6 млн т проти 53,1 млн т, зібраних роком раніше.
Такий прогноз зробили в Укргідрометеоцентрі за підсумками аналізу агрометеорологічних умов формування врожайності основних зернових та зернобобових культур.
Умови формування врожаю зернових культур виявилися загалом задовільними. Очікується, що врожайність у 2023 році становитиме (у центнерах з 1 га): озимої пшениці – 43, озимого жита – 32, озимого ячменю – 35, ярого ячменю – 32, ярої пшениці – 37, вівса – 25, гороху – 23, кукурудзи – 65, проса – 21, гречки – 11.
На який урожай пшениці очікують у 2023 році аграрії
У другій половині червня 2023 року компанія «УкрАгроКонсалт» та «Українська зернова асоціація» провели опитування аграрних виробників щодо очікуваної врожайності пшениці.
Більше половини (59%) респондентів вказали на дефіцит зволоження ґрунту цього року. Особливо складна ситуація у центрі та на півночі країни.
Незважаючи на складний матеріальний стан господарств та суттєве скорочення маржі виробництва протягом попереднього сезону, майже половина господарств (48%) змогли внести добрива на рівні не нижче за минулорічний.
Більшість господарств (58%) очікує, що за показником урожайності пшениці рік буде не гіршим за минуле. У тому числі 12% опитаних прогнозують зростання врожайності, особливо у центральному регіоні. Скорочення врожайності очікують переважно на півночі.
Показники очікуваної врожайності досить високі та становлять від 30 до 80 ц/га. Середньозважений показник – 54,6 ц/га.
«Спираючись на оперативні дані про сівбу озимих та ярих, та використовуючи отримані очікування врожайності у розрізі областей, ми виходимо на валовий збір 24,4 млн тонн пшениці у сирій вазі або 23,5-24 млн т після доопрацювання», — зазначили організатори опитування. .
Який урожай зернових та олійних культур у 2023 році прогнозує УКАБ
Українські агровиробники збільшили 2023 року порівняно з 2022-м посівні площі олійних та скоротили – зернових культур, йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) від 27 червня.
Виходячи із засіяних площ, в УКАБ очікують такі врожаї у 2023 році:
- зернові – 42,5 млн т (пшениця – 16,3 млн т, кукурудза – 21,1 млн т, ячмінь – 4,2 млн т);
- олійні – 18,9 млн т (соняшник – 12,2 млн т, соя – 3,8 млн т, ріпак – 2,9 млн т).
«Такий урожай дозволить повністю задовольнити внутрішній попит та отримати експортний потенціал на рівні 43 млн т зернових та олійних культур», – йдеться у повідомленні УКАБ.
Як аграрії завершили 2022/2023 маркетинговий рік
Попри негативні фактори, пов’язані з війною, аграріям вдалося поставити на світові ринки зернових та зернобобових культур та борошна на півмільйона тонн більше, ніж у 2021/2022 маркетинговому році. За даними Держмитної служби, всього відвантажено 48,97 млн тонн продукції — проти 48,45 млн тонн роком раніше.
За рік скоротилися постачання:
- пшениці – на 10%, до 16,8 млн т;
- ячменю – на 53%, до 2,7 млн т;
- на експорт пішло 18 тис. т жита, що значно менше від минулорічних 161,5 тис. т.
Але є приріст на 24% за кукурудзою, до 29,1 млн тонн. А експорт борошна зріс більш як удвічі, до 153,6 тис. тонн. Це говорить про те, що більше завантажено вітчизняні потужності з переробки.
Приєднуйся до нашого Telegram-каналу та читай коротко про найголовніше
