З Києва до Шубівки близько 100 кілометрів і понад годину їзди. Саме стільки відділяє високоурбанізований столичний простір від майже дикої різноманітної природи. Майже, бо сільське господарство таки ведеться. А дикої — бо тут дбають про її збереження та первісне різноманіття.

Замість суцільних полів кукурудзи проїжджаємо пшеницю, ячмінь, сою. А ще – не повірите – гречку! Якої майже ніхто не сіє – невигідно.

В Шубівці журналістів зустрічає Олександр Широкоступ, кандидат с.-г. наук., власник однойменного фермерського господарства.

Олександр Широкоступ, кандидат с.-г. наук., власник фермерського господарства «Широкоступ»

ФГ «Широкоступ» було засноване у 1995 році на 50 гектарах землі. «Поступово нарощували – 130, 350 га і зараз обробляємо десь 3000 га», — розповідає Широкоступ.

Підприємство спеціалізується на рослинництві й тваринництві. В структурі сівозміни – озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, цукровий буряк, а також кормові культури.

У минулому році урожайність цукрових буряків склала 846 ц/га, кукурудзи – 106 ц/га, пшениці – в межах 70 ц/га, ячменю – 80 ц/га, ділиться фермер.

Також ФГ тримає 400 голів великої рогатої худоби, з яких 100 голів — це корови дійного стада. І 1500 свиней. Має власний парк техніки – комбайни, трактори, причіпне обладнання, посівний комплекс, автотранспорт. Є складські приміщення для доробки і зберігання продукції.

На близько 300 га сільгоспугідь ФГ «Широкоступ» разом з компанією Syngenta втілює спільні проекти. «Щоб у гідному стані передати землю наступним поколінням», — каже фермер.

До їх реалізації залучили науковців профільних інститутів. Разом вирішують відразу декілька важливих проблем:

  • зупинення активних ерозійних процесів на орних землях, відновлення рівня їх родючості;
  • зменшення забруднення навколишнього середовища пестицидами;
  • збереження й примноження видового біорізноманіття довкілля шляхом створення мікрозаказників для корисних комах й ентомофагів.

Головна ідея — за допомогою доступних прийомів і заходів довести можливість і ефективність сталого розвитку на орних землях аграрного господарства.

Благодатний грунт

«Системне протистояння ерозійним процесам відновлює родючість орних земель, покращує біорізноманіття та зменшують пестицидне навантаження на навколишнє середовища. Все це – за прийнятних фінансових витрат», — ділиться фундатор проекту Олександр Зозуля, канд. біологічних наук, керівник групи регіональних технічних експертів компанії Syngenta в Україні.

І разом зі своїми колегами проводить в поля, аби продемонструвати вже отримані результати.

Тут біля сої нас зустрічає потужний Claas з чизельною бороною.

«Наше господарство відносно невелике. Переважна частина площ орних земель розміщена на рівнинній місцевості й лише два поля мають схили різної крутизни. На таких ерозійно небезпечних полях ми здійснили комплекс заходів. Внаслідок цього зменшилися втрати органічної речовини, збільшилося накопичення вологи у ґрунті й урожайність культур, які вирощуються», — розповів Широкоступ.

Що саме проводили, деталізує Олександр Іващенко, доктор с.-г. наук, професор, головний науковий співробітник ІБКЦБ НААН.

«Будь-який схил — потенційна загроза водної або вітрової ерозії орного шару. Будуть такі процеси руйнування активними чи ні, залежить від діяльності людини», — говорить він.

Якщо на нееродованому грунті за вкладення тих самих коштів можна отримати 100% урожаю, то на слабоеродованих – лише 65-75%. На середньоеродованих — 40-50%, на сильноеродованих – 20-30% або взагалі не отримати.

Аби протистояти руйнуванню ґрунту, на схилах проводять чизелювання – розпушення на глибину 40 см. Внаслідок цього руйнується ґрунтова підошва, яка знаходиться на глибині 25-30 см, і щільність ґрунту стає меншою.

Операція проводиться впоперек схилу. «Тому вода, рухаючись по поверхні потрапляє в слід від лапи і йде в глиб. Так нам вдається сформувати запас вологи, що працюватиме на майбутній урожай», — пояснює Іващенко.

Також на еродовані поля через рік вносяться органічні добрива.

«Поки що це перші результати. Але вже зараз помітно — соя на схилах добре розвинена. Це підтверджує і аерофотозйомка, — каже науковець. — При цьому порівняння результатів агрохімічних аналізів з показниками вмісту гумусу в орному шарі довели присутність позитивної тенденції — процеси водної ерозії на схилах дослідних полів втратили свою активність».

Операція “Запилювач”

Інший проект, який реалізує «Широкоступ» на своїх угіддях — це мікрозаказник для приваблення, збереження і розповсюдження ентомофагів та диких комах-запилювачів — бджіл, джмелів, тощо.

Деякі з них є унікальними для запилення культур, наприклад люцерни, яку не може запилювати свійська бджола. Для існування корисних комах потрібні ділянки, де вони зможуть харчуватися, розмножуватися та почувати себе в безпеці.

Комахи-запилювачі

«За останні 15 років Syngenta ініціювала 4 глобальні програми зі збереження здоров’я комах-запилювачів, — говорить Крістіан Шлаттер, керівник відділу захисту насіння компанії Syngenta в Україні, Казахстані, Білорусі. — Існує програма Operation Pollinator (Операція «Запилювач») — масштабна ініціатива, яка допомагає відновити популяції комах-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Її метою є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих дільниках, що забезпечує кормову базу для корисних комах та проживання малих ссавців і птахів».

Крістіан Шлаттер, керівник відділу захисту насіння компанії Syngenta в Україні, Казахстані, Білорусі

Запровадженню такої програми в ФГ «Широкоступ»  передувала низка дослідів та пілотних проектів.

У 2001-2005 рр. це був науковий проект у Великобританії, направлений на збереження здоров’я джмелів, в тому числі, регенерацію рідкісного червонуватого джмеля. В результаті кількість джмелів зросла на 600%.

«Ми також наростили популяцію метеликів в 12 разів, і в загальному збільшилась кількість комах-запилювачів в 10 разів», — додає Шлаттер.

Понад 80% сільськогосподарських культур залежать від комах-запилювачів.

Після успіху наукового проекту його продовжили впроваджувати у Великобританії. За 2005-2008 роки до Операції «Запилювач» доєдналося більш ніж 570 фермерів, багато партнерів, один з яких – третя за величиною мережа супермаркетів в країні — Sainsbury`s.

Операція «Запилювач»

Нині до проекту доєдналися 23 країни Європи, США і Канада. Підтримується партнерство з науковими закладами, агропідприємствами, іншими організаціями.

Так виглядають на поля проекту «Запилювач». Поряд з сільськогосподарськими рослинами по краях поля ростуть лугові квіти, де харчуються і розмножуються дикі запилювачі.

Це те, що зараз компанія Syngenta робить в Україні.

На базі ФГ «Широкоступ» проект розгорнули на місці звалища старої техніки. Місцевість очистили та підсіяли гречку, люцерну. Поставили будиночки для диких комах. Вийшло не тільки гарно, але й корисно для навколишнього середовища.

Науковий консультант проекту Михайло Філатов, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва, говорить, що такі проекти дозволяють залишати місця, де комахи могли б вижити при активній господарській діяльності людини.

«У результаті розорювання полів зменшилася площа для проживання комах та павуків, — наголошує науковець. — Підвищення кількості комах-запилювачів сприяє збільшенню врожайності. Серед комах зустрічаються паразити-хижаки, які є природними регуляторами чисельності шкідників сільського господарства. Якщо такі ділянки розмістити біля полів — вони стануть свого роду резерваторами».

У мікрозаказнику використовуєють приманкові штучні гніздування, де комахи можуть знайти місце для свого проживання, що різко збільшує їхню кількість.

«Такі ділянки є хоча й незначним, проте важливим внеском у збереження біорізноманіття», — додає Філатов.

Бережливий захист

Інший момент дружнього до довкілля виробництва – безпечне використання пестицидів.

Це не тільки слідування регламенту внесення засобів захисту рослин. Чи задумувались ви, скільки залишкових отрутохімікатів змивається у землю разом з водою? Тонни, говорить Зозуля.

Щоб цього не відбувалося, треба правильно підходити навіть до миття оприскувача. Для цього в господарстві змайстрували випарювач — резервуар, покритий плівкою, яка знімається.

Під дією сонячного проміння вода випаровується, а залишки пестицидів зостаються на дні плівки. «Після випаровування води плівка з залишками здається на утилізацію спеціальній службі», — пояснює Степан Деркач, менеджер з технологій внесення продуктів компанії Syngenta в Україні.

«На цій площадці ми плануємо зробити центр навчання наших агрономів та менеджерів – як правильно налагоджувати оприскувач, користуватися і вимивати. Так зможемо передати свій досвід іншим господарствам», — додає координатор проекту.

Ще одне завдання – ефективно вносити засоби захисту рослин. Для цього Syngenta у співпраці з американською компанією Hypro розробила спеціальні типажі розпилювачів, які мають найменший знос робочої суміші при внесенні.


Наталія Рекуненко, AgroGuide